Може фраза"за помилки батьків відповідають їх деті"звучит дещо непереконливо, але саме вона приходить на думку, коли чуєш сумну історію матері про дитину. " Я йому і те робила і це. А він? Невже він не розуміє, що я стараюся для нього. "А може не треба лізти в його життя, а проаналізувати своюдля прикладу історія з життя: "По допомогу звернулася жінка з дитиною. Ознаки відставання в розвитку яскраво проявлені, і вставало питання про переклад дитини в школу для розумово відсталих дітей. Побувавши всього на одному занятті в Центрі з дитиною, яка успішно весь цей час проспав, мама зрозуміла, що життя тільки для себе і для своєї сім'ї – це теж егоїзм. А ось бажання приносити радість, як це роблять Сонце, квіти, птахи відразу міняє власний спосіб життя, який наповнюється сенсом і стає природно щасливим. За два тижні вона з радістю нас повідомила, що питання про переклад в спецшколу відпало саме собою. Зміни, що відбулися в свідомості мами хлопчика, тут же почали виявлятися і в нім"

Життя з дитиною"